У Генічеському районному краєзнавчому музеї діє виставка, присвячена 100-річчю затвердження Тризуба державним гербом Української Народної Республіки.
На виставці представлено давні зображення тризуба, документи часів УНР (ІV Універсал), історія України інше.
Із проголошенням Української Народної Республіки у листопаді 1917 року, питання державного герба набуло особливої актуальності. Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію, що об’єднала істориків, юристів, гербознавців і художників. Її очолив Михайло Грушевський. Комісія розглянула кілька проектів, але обрала Тризуб. В українському діловодстві Тризуб уперше зустрічається на печатці Генерального Секретаріату. Нею скріплювалися урядові документи. Виготовлення печатки ініціював Генеральний писар Павло Христюк. До розроблення долучив знавця старовини Миколу Біляшівського.
Після проголошення 22 січня 1918 року самостійності України, гостро постало питання про офіційне затвердження державної символіки. Через війну з більшовиками оголошувати конкурс або проводити широке обговорення ескізів не могли. Під натиском ворога Центральна Рада вимушена була покинути Київ і перебралася до Житомира, звідти – до Сарн і нарешті – до Коростеня, де 25 лютого 1918 року на засіданні Малої Ради (орган Центральної Ради, що діяв між сесіями) був затверджений Герб Української Народної Республіки. Майже через місяць, 22 березня, Мала Рада схвалила зображення герба авторства відомого художника Василя Кричевського – Тризуб князя Володимира Великого, обрамлений оливковим вінком.
За часів Гетьманату Тризуб залишився в геральдичному вжитку.
За інформацією Генічеського районного краєзнавчого музею
