Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» вирішує чимало дуже важливих питань.
Цей закон вніс зміни не лише до Земельного та Лісового кодексів України. Зазнали змін ще 8 Законів України: «Про колективне сільськогосподарське підприємство», «Про меліорацію земель», «Про землеустрій», «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», «Про оренду землі», «Про оцінку земель», «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Новий закон є підставою для державної реєстрами права комунальної власності на згадані земельні ділянки? Так. Органам місцевого самоврядування надано право розпоряджатися землями колективної власності, зокрема передавати їх в оренду — до моменту державної реєстрації права на них. Раніше повноваження щодо розпорядження невитребуваними земельними паями належали райдержадміністраціям.
Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку. Про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їхні спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі. Тобто цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.
У разі, якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована. Звісно, за допомогою суду, у порядку визнання майна безхазяйним. Однак протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).
Новий закон стимулюватиме зрошення. У частині меліорації земель документ передбачає захист прав аграріїв, які покращують і відновлюють гідротехнічні меліоративні системи. Окрім того, впроваджується механізм постійних або строкових земельних сервітутів для здійснення за
ходів з меліорації земель, які можуть встановлюватися як договором, так і за рішенням суду.
Право вимагати компенсацію витрат на гідротехнічну меліорацію суміжних земельних ділянок від їх власників або користувачів.
Ще одне важливе нововведення: відтепер масив земель сільгоспприз-начення визначено об’єктом Державного земельного кадастру.
Під час проведення “інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення здійснюватимуться заходи щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про нові сформовані земельні ділянки, формування невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок, формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення під польовими дорогами, формування земельних ділянок сільгосппризначення під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, які обмежують масив та земельні ділянки, розташовані уздовж масиву.
Інвентаризувати землі можуть власники, орендарі земель або сільські та се-лищні ради. Інвентаризація надасть можливість громадам виправити всі помилки для внесення земельних ділянок до Держгеокадастру. Разом з тим, встановлена обов’язковість оновлення нормативної грошової оцінки землі під час проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення з передачею повноважень щодо її затвердження сільським, селищним, міським радам. Раніше повноваження з затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, належали районним радам.
Віднині землекористувачу, який використовує значну частину земель масиву, надається право на одержання в оренду строком на 7 років земель під польовими дорогами.
Передбачена можливість передачі земельних ділянок під ними у користування фізичним та юридичним особам за умови збереження, відновлення та утримання насаджень.
Орендарям земельних ділянок, розташованих у масиві, надано право передавати їх у суборенду орендареві іншої земельної ділянки у тому ж масиві, без погодження з орендодавцем, залишаючись відповідальним за виконання договору оренди.
Відповідно до закону, закріплюється правило, за яким умови договорів суборенди, що укладаються під час обміну правами користування земельними ділянками, мають бути не гіршими, ніж умови договорів оренди.
Обмежено максимальний строк користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), а також строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови (суперфіцій), який відтепер не може перевищувати 50 років.
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, призначені для ведення особистого селянського господарства, фермерства, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть використовуватися їх власником, землекористувачем також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення таких земельних ділянок.
За інформацією відділу агропромислового розвитку районної
державної адміністрації
