Період з кінця 1980-х до 1991 року, викликаний початком розпаду СРСР та пов’язаний з оголошенням пріоритету республіканських законів над союзними, отримав назву в історії «Парад суверенітетів». Україна не стала винятком серед республік колишнього СРСР.
16 липня 1990 року Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Це був перший і дуже важливий політичний крок у державотворчому процесі на шляху до здобуття Україною своєї незалежності.
Декларація проголошувала державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах, а це означає що тепер український народ є єдиним джерелом влади в Українській державі.
Документ складається із вступу та десяти розділів, у яких проголошується рівність усіх громадян перед законом, самостійність України у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації та право України безпосередньо реалізувати відносини з іншими державами. Декларація про державний суверенітет України стала основою для «Акту проголошення незалежності України» та Конституції України.
З моменту проголошення Декларації про державний суверенітет та Акту проголошення незалежності України світова спільнота стала активно визнавати незалежність нашої держави, здійснювалося відкриття дипломатичних представництв та налагодження дипломатичних відносин.
