Софія Володимирівна Василенко — наша талановита землячка, яка при житті видала шість збірок віршів. Вже коли поетеси не стало, Олександр Прихненко випустив ще одну збірку її поезії «Серце скіф`янки», де саме так написав про творчість сестри: «У віршах Софії Василенко виразно звучать ліричні струни її обдарування, тут — і про час, і про землю отчу, про себе та родину. Тут — і філософські роздуми над змістом життя, і пошуки себе й Творця…» Напередодні 80-річного ювілею Софії Василенко, у залі навчально-виховного комплексу «Генічеська школа І-ІІІ ступенів №3- дошкільний навчальний заклад» Генічеської районної ради зібралися люди, небайдужі до її творчості, щоб вшанувати цю талановиту людину, яка занадто рано пішла з життя.
У цей день звучали вірші поетеси у виконанні дітей та дорослих, було представлено відеоряд фотографій з сімейних альбомів Олександра Прихненка та Софії Василенко. Говорили про талант Василенко і як художниці, адже її мальовничі етюди аквареллю були начебто продовженням віршів у кольорі й живопису, повз які неможливо пройти байдуже.
Своїми спогадами ділилися директор навчального закладу Тетяна Микитась та поети — Віктор Железняк, Володимир Соснін, Тетяна Сітнікова, які мали нагоду спільно працювати й творити з Софією Володимирівною. З присутньою на заході молоддю спілкувався й Олександр Прихненко, письменник, поет, член Національної спілки фотохудожників України, Почесний громадянин міста Генічеська. Його прочитані вірші й роздуми над минулим своєї родини та майбутнім нашої країни були підтримані оплесками вдячності. Олександр Володимирович передав Тетяні Микитась книжки для шкільної бібліотеки.
Творча група, у складі Геннадія Пархоменка, Ірини Бєляєвої та Алли Степаненко, за мотивами п`єси Геннадія Пархоменка, написала сценарій вистави «Тринадцять спалахів життя Соні Василенко», яку й було запропоновано для перегляду. На одному подиху глядачі подивилися спектакль. Хочеться відзначити акторські здібності всіх артистів шкільного театру «Прометей» Новоолексіївської ЗОШ № 2.
Начальник Відділу культури Вікторія Сухорукова подякувала за вдалу постановку пʼєси керівника театрального колективу Марину Ільяшенко, акторів – за майстерну гру, відзначивши талановитих самодіяльних актрис — Анастасію Прусік та Катерину Гурову, які зіграли головні ролі в спектаклі
й подарувала учасникам вистави збірки поезії Софії Василенко «Серце скіф`янки». А Ірина Бєляєва ще й пригостила юних артистів солодощами.
Ми сподіваємося, що спадщина Софії Василенко назавжди збережеться у пам’яті нащадків, бо і сьогодні залишаються зрозумілими для всіх її вірші:
Послухайте, люди!
Цінуйте життя,
Бо краще немає
Земного буття.
Бо рай не на небі,
Рай тут – на землі!
Тут радощі наші
і наші жалі.
За інформацією районного Відділу культури
