В історії нашого району є події, які назавжди залишаться у пам’яті вдячних нащадків. Подвиги на фронті, реальні трагічні факти – це спогади Другої Світової війни.
16 вересня 1941 року під натиском переважаючих сил ворога наші війська залишили місто. На світанку фашисти вдерлися в Генічеськ. Почалися масові розстріли, грабежі.
Генічани будували оборонні споруди в районі Чонгарського півострова та Арабатської Стрілки. Щодня, влітку 1941-го, тут було понад тисячі робітників, службовців, колгоспників. Окопи з траншеями, які вони вирили, більш як на місяць затримали восени гітлерівські зграї, що наступали на Кримському напрямку.
У районі Арабатської стрілки тривали запеклі бої. З 20 по 22 жовтня окупований Генічеськ та острів Бірючий обстрілювала 4-та плавуча батарея Дунайської воєнної флотилії. Більше двох років Генічеськ знаходився під владою нацистських загарбників.
З перших днів наші земляки відмовлялись працювати на окупантів. Розгорнулась всенародна боротьба проти загарбників:створювались загони народного ополчення, виводилися з ладу лінії зв’язку, електромереж, обладнання на підприємствах.
У листопаді 1941-го, в протитанковому рові на околиці міста, окупанти розстріляли 500 стариків, жінок і дітей. Вони повторили масове знищення в лютому 1942-го, коли в тому ж рові було розстріляно 300, а через деякий час ще 175 чоловік, серед них 100 дітей від 2 до 10 років. Багатьох генічан вивезли на каторжні роботи до Німеччини.
Ці часи стали важким випробуванням для мирного населення, яке залишилося на окупованій території. Війна змусила багатьох жителів міста тікати, покинувши домівки з майном. Планове знищення євреїв, циган, психічнохворих, знущання і тортури над військовополоненими, прилюдні страти партизан і тих, хто чинив опір окупаційній владі, викликали жах у людей.
І лише 30 жовтня 1943-го, частини 993-го стрілецького полку 263-ї стрілецької дивізії під командуванням гвардії майора І.Кваші визволили Генічеськ від загарбників. Протягом наступних 5 місяців генічеські рибалки допомагали армії у боротьбі за Крим, підвозячи продовольство на човнах через затоку Тонку, в той час, коли на місто падали ворожі снаряди і бомби. Визволене місто лежало у руїнах. Район розмінували тільки в грудні 1944-го. Саме у той важкий час, Генічеськ став однойменним центром новоутвореної Херсонської області.
16 вересня в міському парку біля пам’ятника загиблим воїнам пройшла акція «Згадаймо…Вшануймо пам’ять». Робітники Генічеського краєзнавчого музею, почесні громадяни міста Генічеськ Віталій Піхуля та Олександр Прихненко розповідали про події того часу. Зі словами поваги до ветеранів звернулися: заступник голови РДА Гульнара Бекірова, міській голова Олександр Тулупов, керуючий справами районної ради Ігор Романенко, учениця ЗОШ № 1 Анна Кравчук.
Дуже важливо, що в цей день до пам’ятника прийшли з квітами не тільки представники влади, районної ради ветеранів, а й учні старших класів ЗОШ № 1 та гімназії, які продовжують пошукову роботу з метою встановлення імен загиблих і тих, хто зник безвісти під час Другої світової війни 1939-1945 років.
Пройшло 75 років, але безсмертні імена героїв, які загинули,захищаючи нашу землю, назавжди залишаться в нашій пам’яті.
Акцію підготували: директор краєзнавчого музею Люмила Фролова, науковий співробітник Діна Варакіна,екскурсовод Інна Кулікова.
За інформацією відділу культури Генічеської РДА, фото Олександра Прихненко
